Іван Котляревський. Творчість письменника - новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Історія створення «Енеїди».

Іван Котляревський народився 9 вересня 1769 р. у Полтаві. Навчався він у Катеринославській духовній семінарії Полтави, служив у Новоросійській канцелярії, учителював у поміщицьких сім'ях Золотоніського повіту, вивчав фольклор та звичаї народу. Помер 10 листопада 1838 р. Похований у Полтаві. Смерть основоположника нової української літератури була великою втратою для всієї України. «Все сумує», - сказав молодий Тарас Шевченко у вірші «На вічну пам'ять Котляревському», в якому пророкував безсмертя авторові «Енеїди».

Як ми пам'ятаємо з минулого уроку 18 століття це розквіт класицизму та бароко в Україні. Так от, Іван Котляревський є представником саме класицизму.

Творча спадщина І. Котляревського, включає поему «Енеїда», п'єсу «Наталка Полтавка». Поема Енеїда стала першою ластівкою нової української літератури тодішнє суспільство прийняло її із захопленням. Адже, це був перший твір написаний живою народною мовою. Тою, якою говорили всі прості люди.

Працював над цим твором Котляревський близько тридцяти років, щоправда з перервами. Перші три частини вийшли з друку в 1798 p., четверта - в 1809 p., п'ята в 1822 p.; повністю твір завершено в 1825-1826 pp., а видано в 1842р. після смерті письменника. Цей твір став справжньою енциклопедією українського фольклору. Головні джерела, якими користався письменник для написання «Енеїди» - це реальна дійсність того часу та усна народна творчість. Слід згадати, що незадовго до написання «Енеїди», у 1775 році, за наказом Катерини II було зруйновано Запорізьку Січ. І тому, коли Котляревський зображував козаків в образах відважних троянців, він мав за мету нагадати українцям про героїзм, незламність духу, волелюбність, патріотизм наших предків. Саме тому письменник скористався живою, народною, можна навіть сказати мужичою мовою, адже слова Енеїди мали бути зрозумілі кожному.

Сюжет був запозичений у Вергілія і згідно з вимогами жанру, Іван Котляревський від нього не відступає. І все-таки «Енеїда» - оригінальний твір, адже у Вергілія 12 частин а у нашого автора лише шість. Крім цього в поемі не зображується кілька епізодів, наприклад, розповідь Енея про загибель Трої. А от сцена зустрічі троянців з Дідоною він зображує більш детально. Усі картини твору, як ми уже зазначали, описані в дусі українського фольклору. Події відбуваються в Україні в містах і селах Полтавщини, таких як: Лубни, Гадяч, Будища. Енеїда насичена епізодами з життя українських козаків, старшини, селянства, міщан та священиків.

Це все відкинуло античний світ на задній план. Енеїда це бурлескно-травестійний твір.

Бурлеск - це трактування високої теми низьким стилем.

Травестія - це прийом, з допомогою якого твір з героїчним змістом перетворюється на твір комічного змісту. Події в поемі розгортаються в розповідній формі і це також є одним з елементів ліро-епічної, травестійно-бурлескної поеми.

Проте гумор «Енеїди» не можна назвати гумором заради розваги. Котляревський описує тогочасне суспільство і його метою є передати героїзм українського козацтва, його побратимство та нестримну жадобу народу до волі. Крім цього він ставить ряд суспільно важливих проблем: соціальної нерівності, захисту рідної землі від ворогів, громадянського обов'язку, честі сім'ї, виховання дітей, дружби та кохання.