«Повість минулих літ», особистість автора. Короткий зміст та аналіз.

Нестор Літописець народився приблизно у 1056. У 1074-1075 був пострижений у монахи. Справою його життя стало написання книг та складання літописів. Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови та богослов'я і справедливо вважався найосвіченішою людиною Київської Русі кінця XI - початку XII століття. До нас дійшли його життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія.

Найвизначніший твір Нестора Літописця - «Повість минулих літ». Намагаючись якомога достовірніше описати тогочасні події, Нестор-літописець у 1107 р. вирушає до Володимир-Волинського та у Зимненський Святогірський монастир на пошуки першоджерел. Наслідком подорожі став той факт, що Волинський літопис було включено до «Повісті минулих літ» майже в повному обсязі.

«Повість минулих літ» було завершено близько 1113 року. Двадцять років великий Нестор писав цей твір. Хроніку подій сягала 1110 року. Завдяки великій праці подвижника нам відкриваються немеркнучі славні сторінки минулого, що надихали наступні покоління.

Темою «Повісті минулих літ»: є висвітлення історії східних слов'ян і князівської влади, утвердження християнства в Київській Русі, а також розповідь про виникнення слов'янської писемності.

Ідея твору - уславлення загальноруського патріотизму.

Основна думка: проголошення слов'янського роду як рівноправного серед інших народів.

За жанром це історіографічний літературний твір, літопис.

Давайте трохи детальніше розберемо поняттями: тема, ідея, та мотив художнього твору.

Отже, тема твору - це коло подій та життєвих явищ, які змальовані у творі, Це проблеми, які постають у творі і потребують нашого осмислення. Іншими словами те, що примушує нас думати та аналізувати. Тема включає події та вчинки персонажів, їхні думки, переживання, сподівання. Те, як в ході подій змінюється характер героя чи його наміри. Також час, відображений у творі. У темі можуть порушуватися філософські, моральні чи релігійні проблеми.

Ідея твору це зерно авторського задуму, основна думка автора стосовно зображених у творі явищ. Цьому змалюванню підпорядковані образи і художні засоби твору Іншими словами те, що автор хотів донести до нас.

Мотив у художньому творі - це тема ліричного (віршованого) твору.

Початок розповідає про «світовий потоп» та синів Ноя. Богословські трактати, житія святих, фольклорні й топонімічні легенди, історичні сказання, ділова документацію та багато іншого - усе це в творі присутнє. Загалом це історично-реалістична розповідь про східнослов'янські племена та визначні події з історії Руської землі, зафіксовані приблизно до 1113 року.

З 852 ріку, а саме від запису перемоги князя Святослава над хозарами літописець намагається дотримуватись хронологічності подій.

Мова літопису східнослов'янська або церковнослов'янська. Твір відзначається чергуванням середнього і високого стилів. Якщо необхідно прославити князівські подвиги використовувався високий стиль і відповідно старослов'янська, а якщо мова велась про народні вчинки та дії то тексти писалися східнослов'янською. Іноді використовувався і розмовно-побутовий стиль. Щодо художніх засобів в літописі використовуються метафори, порівняння, приказки і прислів'я. Розповідь у творі ведеться переважно від третьої особи.

«Повість минулих літ» розповідає нам історію нашого народу. З нього ми дізнаємось як зародилась українська держава, а також про перших руських князів.

Легенда про заснування Києва розповідає нам про те, як апостол Андрій Первозваний пророкував, що на Київских пагорбах скоро виросте велика держава.

Згодом розповідь переноситься на опис походу київського князя Олега на Візантію та її тогочасну столицю Царгород, а нині Стамбул, на воротах якого він повісив свій щит, як знак перемоги. Літопис розповідає про Святослава, який завжди попереджав супротивників висловом «Іду на Ви!». Цей образ часто оспівувався в українській літературі.

Досить відомими сюжетами цього літопису була розповідь про смерть князя Ігоря та помсту його дружини Ольги древлянам. За легендою Ольга попросила зібрати незвичайну подать у древлян, від кожної родини по голубу. Птахам у дзьоб було покладено палаючу жердину і відправлено додому, що призвело до пожеж у домівках древлян.

Літописець захоплювався героїчним минулим стародавніх слов'ян, але також сумував з приводу княжих міжусобиць. Таких як вбивство Бориса й Гліба їх¬нім братом Святополком. Ослаблення Київської Русі призвело до великої біди, заподіяної Золотою ордою.

Оригінал «Повісті минулих літ» не зберігся, і текст літопису дійшов у Лаврентіївському та Іпатіївському списках. «Повість минулих літ» слугує нам одночасно і підручником з історії і повноцінним літературним твором. Твір став зразком для Київського та Галицько-Волинського літопису. Всі вони у сукупності називаються «Літописом руським»

Скорочений варіант твору: http://www.ukrlib.com.ua/styslo/printit.php?tid=13467